Великотроянівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Благовіщенської районної ради

 





Вчителям - предметникам

 

                Урок біології в 6 класі

                                                         Тема: Органи рослин

               (Урок мислення)

Мета:  поглибити знання учнів про вегетативні та генеративні органи вищих рослин, їхні функції; 
- навчити розпізнавати вегетативні і генеративні органи у рослин, ознайомити учнів з рослинами рідного краю; 
- розвивати допитливість, уяву, спостережливість, вміння працювати з підручником, додатковою літературою; порівнювати та робити узагальнюючі висновки; 
- виховувати любов до природи, формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Очікувані результати: учні називають вегетативні (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та генеративні (квітка, плід, насінина) органи рослини; характеризують функції вегетативних та генеративних органів; пояснюють значення регенерації в процесі вегетативного розмноження рослин.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство, література.

Обладнання: живі рослини, кольорові олівці, зошит, малюнки,

картки з завданнями, дитяча лопатка.

Основні поняття: «орган», «вегетативні органи», «генеративні органи»,

«надземні та підземні органи».

Зміст уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Психологічний настрій

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

V. Узагальнення і систематизація знань

VІ. Руханка

VІІ. Рефлексія

VІІІ. Підсумок уроку

ІX. Домашнє завдання

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

  Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того,

 що бачить перед собою дитина, чим вона милується,

у що вкладає частку своєї душі

Cухомлинський  В.О.

 

ІІ. Психологічний настрій

Вітаю вас. Діти, як ви думаєте, що у мене в руці? Так – це квітка. Ви дуже уважні і я сподіваюся, що ця уважність буде поряд з вами протягом усього нашого уроку. Тож бажаю вам успіху, а ще якщо зібрались разом, то це початок, якщо триматись разом, то це прогрес, якщо працюватимемо разом – нас чекає успіх. Я надіюся на вашу підтримку.

ІІІ.   Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1).     «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:

1.   Що таке тканина?

2.   З яких тканин складається організм рослини?

3.   Які тканини забезпечують опору рослині?

4.   Які тканини захищають рослину від несприятливих зов­нішніх впливів: механічних, температурних коливань, інтенсивного сонячного освітлення?

5.   Що зумовлює ріст рослини упродовж усього життя?

6.   Які тканини забезпечують транспорт речовин в організмі рослини?

2).     Конкурс ребусів та загадок на тему «Тканини» (індивідуальне домашнє зав­дання).

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Розгадайте анаграми:

нікорь — корінь;              колтис — листок;

толбес — стебло;             ткіква — квітка.

Яким терміном ми можемо об’єднати ці слова? (Органи.)

V/Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

План пояснення нового матеріалу

1.   Вегетативні органи рослин, їхні функції. (Розповідь учителя, бесіда, демонстрування гербарних матеріалів, повідомлення учня, складання опорної схеми.)

2.   Генеративні органи рослин, їхні функції. (Розповідь учителя, демонстрування таблиць, гербарних матеріалів, фотографій.)

(Читання та обговорення оповідання В.О. Сухомлинського «Пелюстка і квітка» )

 На грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над нею бджоли й джмелі, беруть нектар.
  У квітці сорок дві пелюстки. І ось одна з них загордилася:
  – Я найкраща. Без мене і квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму й піду – що мені?
  Напружилася, вилізла з квітки, скочила на землю. Сіла в кущі шипшини й дивиться, – що ж квітка робитиме? А квітка байдужки собі, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл і джмелів.
  Пішла собі Пелюстка. Аж зустрічає Мурав-лика.
  – Ти хто? – питає Муравлик.
  – Я Пелюстка. Найкраща. Найголовніша. Без мене квітка не квітка.
  – Пелюстка? Знаю пелюстку я в квітці, а на двох тоненьких лапках не знаю.
  Ходила Пелюстка, ходила до вечора й засохла. А квітка цвіте.
  Ось така, бачте, казка. Квітка і без однієї пелюстки квітка. А пелюстка без квітки – ніщо.

Яке ж завдання ми маємо вирішити протягом уроку?

VI.Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

- Всі рослини мають схожу будову. Кожна рослина складається з частин, які називаються органами. Кожен орган має свою назву: корінь, стебло, листок, квітка, плід з насінням.

Орган — це системи тканин, які мають спільне походження, певну форму і виконують певну функцію (визначення записують у зошит). Органи у рослин бувають вегетативні та генеративні. (Вчитель малює схему на дошці, а учні — у зошиті). (Слайд)

1. Блок: Вегетативні органи:

Розповідь учителя

Вегетативні органи — частини тіла вищих рослин, які виконують основні функції живлення та обміну речовин із зовнішнім середовищем. Основними вегетативними органами рослин є пагін (забезпечує фотосинтез) та корінь (забезпечує всмоктування води та мінеральне живлення).

Базова інформація:

Корінь – вегетативний підземний орган. Служить для поглинання води та мінеральних речовин і транспортування їх до надземної часті рослин, закріплює рослину в ґрунті, іноді в коренях запасаються поживні речовини.

Пагін –  стебло з розташованими на ньому бруньками і листами (вегетативними органами). Бруньки – зачатки нових пагонів. Зберігають життєдіяльність і за несприятливих зовнішніх умов.

Брунька -  зачатки нових пагонів. Зберігають життєдіяльність і за несприятливих зовнішніх умов.

Стебло –  На ньому є листки, квіти, плоди. По стеблу поживні речовини рухаються до листків, квітів і плодів. Ці речовини підтримують життя рослин. Стебло може бути зеленого або коричневого кольору. Іноді запасає поживні речовини.

Листки –  це зелені пластинки, розміщені на стеблі. Листки потрібні для дихання, випаровування, фотосинтезу.

Органи які забезпечують життєдіяльність рослинного організму – вегетативні (корінь, пагін).

(Обговорення функцій вегетативних органів.)

На пагоні можуть розвиватися генеративні органи: квітки, плоди, насіння. Крім основних функцій вегетативні органи виконують і додаткові функції, пов’язані з пристосуванням видів рослин до певних умов життя. Наприклад, на болотах поширена комахоїдна рослина росичка.

Повідомлення учня

Рід росичка налічує близько 160 видів. Назва рослини пов’язана з крапельками липкої рідини, які з’являються на листках. Росичка — ця невелика комахоїдна рослина із зібраними в розетку листками. Листя найбільшої рослини росички королівської може досягати в довжину до 60 см, а найменшої — росички карликової — близько 1 см. Квітки на довгих квітконіжках, зібрані в суцвіття, невеликі (близько 1 см), рожеві або білі. Живе росичка від двох до десяти років. Крапельки утворюються за рахунок роботи залозистих клітин і містять різні ферменти, які приваблюють комах і беруть участь у травному процесі. Одним з компонентів крапель є речовина, що паралізує пійманих комах,— кониїн. Комаха прилипає до крапельок росички, починає вириватися, і до неї тягнуться сусідні волоски листка, листок починає поступово скручуватися. Перетравлювання жертви середнього розміру відбувається кілька днів. Після того, як цей процес закінчився, листок розгортається і на ньому можна побачити рештки жертви — один лише хітиновий покрив. Поверхня листка стає на деякий час сухою, та, коли в рослини «розпалюється апетит», вона знову вкривається липкою росою і чатує на нову жертву. Багато крапельок на листках росички свідчать про її гарне самопочуття.

2. Блок: Генеративні органи рослин, їхні функції

Розповідь учителя

Органи, які забезпечують розмноження та поширення рослин називаються генеративними.

Учитель пропонує учням, використовуючи знання з природознавства, закінчити схему: (квітка, плід, насіння)

 

Квітка -  орган розмноження рослин.

Плід з насінням - утворюється з квітки після запилення і запліднення.

Робота з таблицею та текстом (опорним конспектом) «Значення органів для рослин».

 

Проблемне запитання.

- Без якого органу рослина не може жити?

Висновок. Усі частини рослини важливі та взаємопов'язані. Рослина – цілісний організм. Кожний окремий орган рослин в автономних умовах або гине , або формується ціла рослина. Кожний орган потребує «роботи» інших.

 

V II.Закріплення нових знань та вмінь

Гра «До сонця»

Уявіть себе квіточкою, що тягне руки-листя до сонця. Давайте спробуємо це зробити (діти простягають свої руки та ніби тягнуться до сонечка).

А зараз, якщо ви згодні з твердженням, тягнемося до сонця, а якщо ні руки-листя не підіймаємо.

1. Організм рослини – це природна система. (Так)

2. Корінь виконує функцію фотосинтезу. (Ні)

3. Листок – це вегетативний орган. (Так)

4. Пагін – надземна частина рослини. (Так)

5. Фотосинтез відбувається в листках рослини. (Так)

6. Стебло – генеративний орган рослини. (Ні)

7. Корінь моркви виконую запасаючу функцію (Так)

8. Плід та насіння генеративні органи рослини. (Так)

9. Бруньки розташовані на корені. (Ні)


Вправа «Хрестики-нолики»(усно)

Вегетативні органи

1.Корінь

 

4.Насіння

 

7.Квітка

2. Плід

 

5.Стебло

 

8.Пагін

3.Брунька

 

6.Пелюстка

 

9.Листок

(Відповідь: 1-5-9)

Генеративні органи

  1. Корінь

4. Стебло

7. Квітка

2.Брунька

5. Насіння

8. Пагін

3.Плід

6.Пелюстка

9. Листок

 

(Відповідь: 3-5-7)

Молодці!

VIII.Підсумок. Оцінювання учнів

Більшість з вас дали правильні відповіді на твердження, а ті хто були не зовсім впевнені після виконання домашнього завдання зможуть подолати невпевненість та труднощі у вивченні даної теми.

IX. Домашнє завдання. (Слайд)

1. Завдання для всього класу. Опрацювати опорний конспект уроку.
2. Скласти кросворд з перевірочним словом «орган» та запропонувати розв’язати його сусіду по парті.
3. Складання казки

«Справжня дружба»

                                                                         Закінчився наш урок, але не закінчується  спілкування з природою.  

                       Вчіться спостерігати ,фантазувати, писати казки ,любити природу, рідний край.

 

Підготувала вчитель біології

Лисюк Наталія Олексіївна

 

 

 

 

Підсумковий урок за темою: «Пряма мова. Діалог"

(5 клас)

Мета:

Узагальнити та систематизувати знання про пряму мову і діалог, перевірити рівень навчальних досягнень учнів з даної теми; уміння ставити розділові знаки при діалозі і прямій мові, правильно інтонувати речення з прямою мовою;   

розвивати навички складання діалогів, вміння школярів працювати колективно та самостійно; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності учнів; спонукати пізнавати рідний край, його звичаї та традиції;

виховувати культуру спілкування, співпрацювати у групах.

 Внутрішньо-предметні зв'язки: орфографія, пунктуація.

 Міжпредметні зв'язки:  література, народознавство. 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: картки, опорні схеми, малюнки, відеопроектор.

 

                                                                             Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину,

з усякого погляду справжня людина.

                                                                                       В. Сухомлинський                                                                                                                                                      

ХІД  УРОКУ

      І.ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

      ІІ.МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

      ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ                                                                                                            

1.      Учні записують тему, учитель оголошує мету.

2.    Слово учителя.

   Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна». Вітчизна – це рідний дім, мама і тато, рідне село, стежки дитинства – все те, що теплими спогадами гріє нам душу все життя. На сьогоднішньому уроці ми поведемо мову про великого вчителя, видатну людину, талановитого письменника і великого патріота Василя Сухомлинського. Він написав багато творів для дітей, в яких любов до батьків, рідного слова, своєї землі.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

1 Прочитайте текст

Відлітають журавлі

    Був ясний осінній день. Тихо надворі, у повітрі пливуть павутинки. А в блакитному небі - ключ журавлів. Пролетіли журавлі над селом, потім повернулись, покружляли й знову полетіли. Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю. Довго сиділи, немов радились про щось. Чому це журавлі кружляли над селом, а потім сіли біля лісу? Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч і теплий, але чужий. Бо батьківщина там, де народився, зріс і почав літати. Тож їм і тяжко розлучатися зі своєю вітчизною. 

2.Бесіда за змістом прочитаного:

1. Про що розповідається в тексті.

2. Знайдіть у тексті питальне речення, дайте відповідь на нього.

3. Чому така важка розлука зі своєю Вітчизною?

4. Чи є в тексті речення з прямою мовою?

5. Що називається прямою мовою?

6. Чим супроводжується пряма мова?

7. Що таке діалог?

8. Що таке монолог, полілог?  

3. Робота з картками в зошиті

 І варіант 

Вказати відповідність речення наведеним схемам.

1.      «Сумно покидати рідний край»,- мовив журавлик.

2.    Інший йому відповів:»Кожному мила своя сторона»

Схеми:

 А. «Пм», – а.

 Б. «Пм, – а,– пм…»

 В. А: «Пм».

 Г.  «Пм?» – а.

Відповіді  дублюються і на екрані. 

 1 – А, 2 – В

 

 ІІ варіант                                                                                 

1.      «Що чекає нас на чужині?» – запитав інший.

2.    Старий журавель відповів: «На чужині і сонечко не так світить».

Схеми:

                 А.    А: «Пм».

                 Б.    «Пм?» – а.

                 В.     – Пм.

                 Г.    «Пм, –  а,– пм».

Відповіді 1 -  Б, 2 – А

Прочитайте текст, додавши до нього речення з прямою мовою. Що змінилось в ньому?

 

4. Прочитайте текст

Байдужий пеньок

Стоїть у лісі старий-престарий Пеньок. Мохом обріс, гріється на сонечку.

Поселився під Пеньком Їжак. Клопочеться собі в нірці, а Пеньок мружиться, крекче, гріється на сонечку.

- Будемо з тобою дружно жити, добре? – питає раз його Їжак.

- Добре, - відповідає байдужно Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.

По другий бік під Пеньком поселилася Гадюка.

- Будемо з тобою дружно жити, добре? – питає раз вона.

- Добре, - відповідає байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється на сонечку.

Та ось якось Їжак побачив, що поруч із ним живе Гадюка. Напав на неї і в кривавій сутичці переміг. Виповз, ліг на Пеньок. Відпочиває.

- Що це у вас там за шум був? – питає Пеньок.

- Це я Гадюку вбив, - відповідає Їжак.

- Добре, - каже байдужно Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку. 

   Дайте відповіді на питання:

1.     Як побудований текст?

2.     Скільки в ньому діалогів? Зачитайте кожен з них.

3.     Як називається висловлювання учасника діалогу?

4.     Запишіть дві репліки з тексту, оформивши їх як  а) речення з прямою мовою;  б) з непрямою мовою. Поясніть розділові знаки.

5.     Байдужість – це хороша риса? Зустрічались вам  байдужі люди? Чи легко з ними спілкуватись?

6.     Чи можуть дружити байдужість і любов?

7.     До чого закликає нас автор цього тексту?

5. Розгляньте малюнок. Побудуйте розповідь, використовуючи речення з прямою мовою, або діалог.

                 

6. Прочитайте текст. Використовуючи окремі рядки, побудуйте речення з прямою мовою, додайте слова автора. Запишіть., поясніть розділові знаки.

                                         

V. Закріплення набутих знань

Бліц-опитування:  (учні відповідають швидко, одним словом)

1.      Розмова двох осіб – це …

2.    Перед реплікою ставиться …

3.    Розмова трьох і більше учасників називається …

4.    Пряма мова завжди береться в …

5.     Після слів автора перед прямою мовою ставиться …

6.    Кожна репліка починається з нового…

VI. Рефлексія

На уроці я дізнався ....

 Мені було складно ...

 Я зміг навчитися ...

 Мені здалося незвичайним ...

Я захотів дізнатися ...

VII.Домашнє завдання:

Підготувала вчитель української мови та літератури

Богачук Оксана Василівна

 

 

Урок з історії України в 5 класі

 

Тема: Які назви в моєму рідному  селі  нагадують про минуле

Мета: навчити використовувати набуті на попередніх уроках теоретичні знання для дослідження історії краю; використовувати експонати шкільного краєзнавчого музею як джерело вивчення історії рідного краю; викликати інтерес до дослідження історичного минулого краю.

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Форма роботи: практичне заняття.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал.

Основні поняття: рідний край.

Очікувані результати: учні зможуть отримати початкові навички із дослідження історії рідного краю; наводити приклади історичних назв своєї місцевості, із яких можна довідатися про давні часи; використовувати експонати шкільного краєзнавчого музею як джерело вивчення історії краю.

Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину,

з усякого погляду справжня людина.

В. Сухомлинський

Хід уроку

I.   Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Завдання

Поясніть зміст поняття «рідний край».

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфом

Прочитайте епіграф до уроку, записаний на дошці. Поясніть, як ви розумієте зміст слів видатного педагога  

В.О. Сухомлинського.

Слово вчителя

  У кожної людини є мала батьківщина. Це те маленьке село чи велике місто, де людина народилася, де минули її дитячі роки, де вона живе. Історія малої батьківщини, нашого краю  є частиною нашої великої Батьківщини — України. Дослідження історичного минулого краю є не лише цікавим та захоплюючим, а й важливим.

На сьогоднішньому уроці ми матимемо можливість дослідити історію свого краю. Ми з’ясуємо походження історичних назв своєї місцевості, із яких можна довідатися про давні часи. Вам було дано випереджувальне завдання : зустрітися з людьми похилого віку та взяти в них «інтерв’ю» про походження назв частин нашого села.

Поетична хвилинка

Наш рідний край

Щоб довелося мандрувати —

Піти по рідній всій землі:

У кожне місто завітати,

У кожнім побувать селі, ―

То навіть би за сотню років

Цього б не встигли ми зробить:

Простори в нас такі широкі,

А міст і сіл — що не злічить!

М. Познанська

ІV.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Історико-географічні назви краю.

2.   Моя рідна вулиця.

(урок пропонується проводити в шкільному  музеї).

1.   Історико-географічні назви краю

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Дослідження історико-географічних назв частин (кутків) села Великі Трояни.

Учні під керівництвом учителя об’єднуються у малі групи. Кожна група отримує однакове завдання — дослідити походження історико-географічних назв села: «Орлик», «Коцанівка», «Ходаківка», «Макітри», «Базарок».

 Під час виконання завдання учні мають використовувати інформацію старожилів села, книгу спогадів жителя Великих Троянів М.Богачука «Моє село-краплиночка на карті», книгу «Історія міст і сіл Кіровоградщини», додаткову літературу, а також пам’ятку «Правила дослідження назви населеного пункту».

Правила дослідження назви населеного пункту

1)  Вкажіть назву населеного пункту.

2)  Знайдіть його розташування на карті України.

3)  У якому році/столітті було засноване село?

4)  Від чого походить назва села?

5)  Чи змінювалася назва  населеного пункту? Коли це відбулося, із якими причинами пов’язано?

Кожна група представляє результати своїх досліджень.

Творче завдання

Уявіть, що оголошено конкурс на кращу назву населеного пункту, у якому ви проживаєте. Яку б назву ви запропонували? Власну думку обґрунтуйте.

2.   Моя рідна вулиця

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Загадка

Крокуєш — попереду лежить,

Озирнешся — додому біжить.

(Вулиця)

Дослідження назви вулиці

Учні вибірково представляють результати своїх досліджень.

Робота з контурною картою

Складіть карту свого населеного пункту, на якій за допомогою умовних позначок зазначте:

1)  вулицю, на якій ви проживаєте, та будинок;

2)  вулицю, на якій розташовується школа;

3)  місце розташування та назви пам’ятників;

4)  назви річок, ставів;

5)  територію  парку/територію лісу.

V.  Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Учні діляться враженнями від уроку, проведеного в шкільному  музеї, розповідають, що нового вони дізналися про історію краю.

VІ.   Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творче завдання: напишіть твір-мініатюру на тему «Мій край — моя земля».

 

 

                                                                                    Підготувала вчитель історії

                                                                                   Окіпняк Юлія Олександрівна

 

 

 

Урок української мови в 7 класі

 

Тема. Узагальнення та систематизація вивченого з теми «Дієслово як самостійна частина мови».

Мета: узагальнити і систематизувати вивчені учнями відомості про дієслово, його граматичні ознаки, лексичне значення, правопис, синтаксичну роль; формувати в учнів навички практичного застосування теоретичних знань; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та шанобливе ставлення до рідної  мови.

Обладнання: схема маршруту, картки, скринька із запитаннями, тести.

Тип уроку: систематизація і узагальнення знань.

Форма проведення: урок – подорож.

 

Хід уроку

 

Мова — духовне багатство народу.

Василь Сухомлинський

I. Організаційний момент

Нумо, діти, до роботи!

Для навчання час настав.

Наберімося охоти

До потрібних добрих справ.

 

II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель:  Діти, сьогодні у нас незвичайне заняття, ми здійснимо подорож до країни Морфології. Урок наш підсумковий,  і ви повинні згадати все відоме про дієслово, правильно виконувати завдання. Перед вами схема маршруту, яким на уроці доведеться пройти.

III. Систематизація і узагальнення знань

1 зупинка «Мозковий штурм»

Завдання: Цю гру допоможе провести «чарівна скринька». Діставши папірець з теоретичним запитанням, необхідно швидко дати відповідь.

Запитання:

·        Дати визначення дієслова, навести приклади.

·        Чому форма дієслова називається неозначеною?

·        Які морфологічні ознаки має дієслово?

·        На які запитання відповідають дієслова доконаного і недоконаного виду?

·        Що означають дієслова дійсного, умовного і наказового способів?

·        Як визначити дієвідміну дієслів?

·        Назвати форми дієслова.

2 зупинка "Видова пара"

Завдання: до поданого слова підібрати слово іншого виду, утворивши видову пару.

Описати-   

Розмовляти-       

Оберігати-

Співати-

Вивчити-

Знайти-

3 зупинка «Морфологічні ознаки дієслова» (робота в групах).

Завдання: прочитати текст В.Сухомлинського «Чорнобривці», виписати дієслова, визначити час та граматичні ознаки

( І група виписує дієслова теперішнього часу, визначає число і особу; ІІ група – дієслова минулого часу, визначає число й рід)

                                                                               Чорнобривці

  Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небі — ключ журавлів. Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я питаю:

- Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі?

Бабуся всміхнулася і каже:

- Щоб жити вічно.

Я не міг цього збагнути. Як це — жити вічно?

Бабуся каже:

- Ходімо до саду.

  Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку сухого насіння квітів, зав'язала у вузлик.

- Почекай до весни, - зрозумієш, - сказала вона і поклала вузлик із насінням чорнобривців у сухий куточок.

Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці насіння. Зійшло, піднялося, зацвіло. Які вони красиві, ці чорнобривці. Кращі ніж восени.

- Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса — сказала бабуся. - Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід.

- А для чого живе людський рід? - знову питаю я.

- Для щастя.

4 зупинка «Вправа з лінгвістичним ключем»

Завдання: виписати безособові дієслова. Якщо правильно випишете слова, то з других букв отримаєте ключове слово.

Одягає, малює, смеркає, працює, оглядає, хочеться, рухається, обманює, світає, допомагає, вітає, замело, гріє. (МОВА)

- Ключове слово МОВА відкриває поетичну хвилинку.

На домашнє завдання вам було вивчити поезії про мову та рідне слово. (декілька учнів читають напам’ять вірші про мову).

5 зупинка «Пошук»

Завдання: знайдіть речення, в якому НЕ з дієсловом пишеться разом. Обгрунтуйте свій вибір.

(Не)радуйся чужому лихові.

Під лежачий камінь вода (не)тече.

(Не)помиляється той, хто нічого (не)робить.

Добре тому багатому: його люди знають, а зо мною зустрічаються - мов (не)добачають.

Добро роби скільки можеш, від того ніколи (не)занеможеш.

6 зупинка «Вищий пілотаж» (робота в парах)                                                                      

Завдання: Випишіть з твору В.Сухомлинського «Чому мама так хвалить?» дієслова І та ІІ дієвідмін. Виконати морфологічний розбір дієслова з  речення: «Чому ж мама так хвалить?». Визначити основну думку тексту.

Чому мама так хвалить?

   Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи.

  Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.

  Люда нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: "Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине".

  Зварила Люда борщу, попробувала. Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила.

  Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить:

- Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко.

  Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона пробувала борщ - він несмачний.     Думає Люда: "Чому ж мама так хвалить?"

7 кінцева зупинка «Криниця мудрості»: за допомогою тестових запитань  дізнаємось, з якими знаннями ви підійшли до контрольної роботи (взаємоперевірка).

1. Які види має дієслово?
А)Теперішній і майбутній;
В)дійсний і наказовий;
Б)простий і складний;
Г)доконаний і недоконаний.

2. У якому рядку всі дієслова теперішнього часу?
А)Питати, мити,класти, іти;
Б)перетворила, забігав, плакав, дивлюся;
В)іду, колоситься, мріємо, зріють;
Г)перетворюють, кохає, живе, плакатиме.

3. Виділіть речення, у якому вжито дієслова минулого часу.
А)Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум.
Б)Лягло сонце за горою, зірки засіяли.
В)Бринять живою радістю ліси, як ранок спалахне на небокраї.
Г)Осінь ходить, яблука золотить.

4. Виділіть речення, у якому вжито дієслова майбутнього часу.
А)Забіліли сніги, забіліли пухнасті, і украли вони в білу шубу поля.
Б)Буде спати зерно, щоб прокинутись в щасті, коли сонцю обійми розкриває земля.
В)Засинають поля, облітає гілля, і садами по жовтому листі лине осінь в багрянім намисті.
Г)Люблю дітей, та й як їх не любити.

5. Виділіть рядок, у якому названі способи дієслів.
А)Теперішній, майбутній, минулий;
Б)якісний, відносний, присвійний;
В)доконаний, недоконаний;
Г)дійсний, умовний, наказовий.

6. Категорії особи не мають дієслова 
А) майбутнього часу;
Б) минулого часу;
В) теперішнього час


Робота з епіграфом.

·         Прочитайте та прокоментуйте епіграф до уроку - слова В.О.Сухомлинського

 

ІV. Підсумок уроку.

  Сьогодні на уроці ми повторили теоретичні питання і закріпили знання на практиці. Працювали багато. Можливо не все виходило, але хто не робить, той не помиляється.

V. Оцінювання

А зараз оцініть свою роботу на уроці.

VІ. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи за темою «Дієслово»

Підготувала вчитель української мови та літератури

Коломієць Людмила Іванівна

 

 

Урок фізичної культури в 7 класі

 

 

Людина повинна займатися  спортом

не тільки для досягнення успіху в змаганнях,

а й для формування  своєї  фізичної  досконалості.

В.О.Сухомлинський

 

Мета уроку:

Сприяти оволодінню технічних прийомів з волейболу та потребі займатися фізичними вправами  та формувати  свою  фізичну  досконалість.

Завдання уроку:

§  Формувати вміння та навички технічних прийомів передачі та прийому м’яча двома руками зверху та знизу.

§  Розвивати рухові якості: силу, координацію рухів, спритність.

§  Виховувати в учнів інтерес до занять фізичною культурою, варіюючи різними вправами та завданнями.

Тип уроку: навчальний.

Інвентар і обладнання: волейбольні, футбольні, баскетбольні м’ячі, маленькі м’ячі, скакалки, гімнастичний обруч.

Місце проведення: спортивний зал.

 

№ п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно-методичні вказівки

І. Підготовча частина 11 хв.

1.

Шикування, привітання, повідомлення завдань уроку

30 сек.

В одну шеренгу по групам за станом здоров’я та статевій ознаці

2.

Вимірювання пульсу та обговорення результату.

15 сек.

Норма 80-100

3.

Мотивація навчальної діяльності учнів..

 

Учням задається питання: "Навіщо вони сьогодні прийшли в зал?" «Яка у нас тема уроку?» «Які рухові якості повинен мати волейболіст?» «Які вправи розвивають ці якості?» «Який розмір волейбольного майданчика?» Скільки партій в волейболі?»

1 хв.

За відповідь «Бонусний бал»

4.

Повороти на  місці

 

 

5

Вправи на місці.

 

  1. ВП - ос. 1-руки в сторону, 2- вгору, 3- в сторону, 4-ос.
  2. ВП - руки в сторону. 1- нахил тулуба в право, ліва рука вгору над головою, 2-ВП. 3-4 в іншу сторону.

 

2хв

 

По 2 р в кожну сторону

Стежити за правильним диханням та осанкою

Метод простого повторення за спрямовуючим

6.

Ходьба з вправою для рук.

1 - руки вперед. 2 - руки вгору. 3 – руки в сторону. 4 – руки вниз.

1 хв.

4 р

Фронтальний метод, у колону по одному. Дистанція 2 кроки. Тримати поставу.

7.

Біг «Струмочки та озера»

По команді «струмочки» біг по підгрупам змінюючи напрямки бігу. По команді «Озера» - учні в підгрупах створюють коло і виконують вправи загально розвивального напрямку за лідером.

Алгоритм вправ

  1. М. шиї
  2. Плечовий пояс і руки
  3. Пояс
  4. Ноги
  5. Вправи на розвиток фізичних якостей:

стрибкові вправи, згинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба в сід.За вибором учнів.

 

 

5хв.

Правила бігу: не перетинатися з іншими групами, дотримуватися дистанції під час бігу і інтервалу при виконанні вправ; вправи виконувати за лідером.

Для учнів просте повторювання за лідером, для лідера – частково-пошуковий метод. Музичний супровід під час бігу. Зупинка музики - виконання вправ.

8

Ходьба по залу, використовуючи ту ж схему, що і при бігу. Вправи на дихання та шикування в колони по групам.

 

1 хв.

 Диференціювання на групи за станом здоров'я, статевою ознакою та оволодіння руховими діями

9.

Вимірювання пульсу в учнів.

 

15 сек.

Не більше 45-осн група, 40-підг., 35-спец. Якщо є такі учні, дати відпочинок. Питання з теоретичного матеріалу у вигляді тестів (буклетів).

 

Основна частина ­ 29 хв.

1

 Учні виконують вправи з різними м'ячами (футбольним, баскетбольним, волейбольним, тенісним) в русі, Перший учень біжить до м'ячів, бере собі м'яч, з яким він буде виконувати вправу з раніш вивчених, і повертається до своєї групи. Наступний учень виконує вправи першого учня, змінює м'яч і виконує іншу вправу.

 

4 хв.

Вправи виконуються по черзі. Метод частково –пошуковий.  Принцип - свобода вибору.

Вимірювання пульсу в окремих учнів за 15 сек.

2.

Техніка володіння м’ячем.

1. Верхня передача і прийом м'яча.

2. Прийом та передача знизу.

3. Вибір передачі і прийому зі сформованої ситуації.

«Бонусні» бали за утримання м’яча, та правильну техніку виконання прийому. «Рекорд групи», «особистий рекорд».

 

5 хв.

В колону по одному по групам. Попереду знаходиться лідер обличчям до своєї групи. Всі учні виконують вправи через лідера по черзі і відступають вправо і стають в кінець своєї колони.

Принцип доступності і активності. Метод – простого повторення.

3.

Перешикування на групи за вибором учнів: у зустрічні колони, в коло, в пари. 5 крок з алгоритму – картки по оволодінню технічними прийомами з волейболу.  Продовжують виконувати ті ж самі технічні прийоми. "Бонусні" бали за утримання м'яча та найкраще виконання технічного прийому.

 

5 хв.

Принцип послідовності та активності. В коло, можно поставити «лідера» через якого виконувати вправи. При цьому використовуючи більш простий варіант виконання.

4.

«Мозковий штурм» «Як ускладнити виконання?»

Учні продовжують виконувати технічні елементи, але уже в більш складному варіанті.

 

5 хв.

Проблемно-пошуковий метод. Принцип систематизації. «Бонусні» бали за варіанти складності.

5.

Вибір гри.

  1. Навчальна гра.
  2. Рухова гра в колі за вибором учнів.
  3. Виконання вправ із маленьким м’ячиком (підготовча та спеціальна групи дівчата).

 

10 хв.

 Суддівство під час гри проводить «лідер» групи. Гра в колі «Бонусні» бали за держання м’яча. Вправи з м’ячами – м’ячі  не падають на підлогу.

3. Заключна частина 5 хв.

1

Стать вільно, дотримуючись інтервалу та дистанції між  однокласниками

30 сек.

 

2

1.Комплекс вправ «стретчингу».

2. Вправи на дихання і розслаблення м'язів.

 

 

3 хв.

Картка № 6 «Комплекс вправ з «стретчингу»  та розслаблення (картка № 5), під музику.

Метод простого повторення.

 

3

Підведення підсумків уроку, оцінювання.

Питання до учнів..

  1. «Що тобі сподобалось на уроці?»
  2. «Що не сподобалось?»
  3. «Що б ти хотів побачити на наступному уроці?»

 

1 хв.

Інтерактивна вправа «Мікрофон», надається можливість кожному по черзі висловити свою думку.

Виразити подяку учням за роботу на уроці

4

Вимірювання пульсу

15 сек.

Звернути увагу на учнів з ЧСС більше за 120

5

Домашнє завдання:

1.Присідання ­ 3х20 р.;

2. Скласти естафету з м’ячами.

 

Підготував учитель фізичної культури

Мишоловка Сергій Іванович

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ  УРОКУ  ТРУДОВОГО  НАВЧАННЯ

6 клас

ТЕМА. Механізми і машини. Свердлильний верстат

Мета: - ознайомлення з будовою свердлильного верстата та технологією свердління на верстаті;

          -оволодіння прийомами свердління на верстаті;

        - виховання відповідальності учнів за збереження свого здоровя, попередження травматизму та уважного ставлення до механізмів та машин.

Завдання для учнів:

-         практична робота з свердління деревини ручним дрилем;

-         ознайомлення з будовою свердлильного верстата та технологією свердління на верстаті;

-          практична робота з свердління деревини на свердлильному верстаті.

Обладнання: ручний дриль, свердла, деревяні заготовки(40–60 см), столярний верстак, свердлильний верстат, молоток, кернер.

Методи: інструктаж, діалог, демонстрування, практична робота .

Наочні посібники й додаткові матеріали: інструктаж з ПБ під час роботи з ручним дрилем(№14), таблиця з будовою свердлильного верстата, інструктаж з ПБ під час роботи на свердлильному верстаті(№39).

Тип заняття: комбіноване.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

Завдяки праці, через працю, через уміння й майстерність людина виявляє себе,

як наймогутніша й наймудріша сила природи.

В.О.Сухомлинський

1. Організаційний момент.

- Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів і майстерні до заняття.

- Обявлення теми та мети уроку.

II.   Практична робота з сверління отворів в деревині ручним дрилем

-           інструктаж з ПБ під час роботи з ручним дрилем(№14)

-         діти виконують практичну роботу по розмічанню, кернеруванню та свердлінню отворів в деревині ручним дрилем

 

ІІІ.  Ознайомлення з будовою свердлильного верстата     

-          Дітям пропонується оцінити складність свердління ручним дрилем.

-         Ознайомлення з будовою свердлильного верстата

 

ІV.  Практична робота з свердління деревини на свердлильному верстаті.

 

 

-          Інструктаж з ПБ під час роботи на свердлильному верстаті(№39).

-         Демонстрація та практична робота з свердління деревини на свердлильному верстаті.

-         Прибирання верстата

V. Аналіз технологічних процесів.

- Пропонується дітям проаналізувати сладність технологічних процесів під час свердління ручним дрилем та на свердлильному верстаті.

-  Бесіда щодо попередження травматизму та збереження здоровя дітей.

VІІ. Домашнє завдання:

Повторити будову свердлильного верстата.


Підготував учитель трудового навчання

Семко Василь Миколайович

 

 

 

Урок географії у 8 класі 

 

Тема. Кількість, густота, природний рух населення України

Мета:

·                            ознайомитись з кількістю населення України і її зміною в часі;

·                            давати визначення поняттям природний приріст, міграція…

·                            розкривати вплив природних, історичних умов на розміщення населення на території України;

·                            проводити соціологічні дослідження кількості складу сімей учнів класу;

·                            будувати графіки динаміки кількості населення України;

·                            проводити обробку статистичних даних соціологічних досліджень.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу

Методико-дидактичне забезпечення уроку: підручник, атлас, статистичні дані, довідники, економічна карта України.

 

Найважливіше у житті кожної людини – її Батьківщина.

В. Сухомлинський

Структура  уроку

1. Організаційна частина (1 хв.).

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (1 хв.).

Людина – найбільше багатство кожної країни, вона є творцем матеріальних і духовних благ суспільства, від її таланту, працьовитості, освіченості, професіоналізму залежить процвітання держави.

3. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.).

Вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»

Ти знаєш, що ти – людина? 

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина.

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

         Населення… За цим простим, маловиразним словом криються долі багатьох мільйонів людей, що жили тисячі років тому, живуть зараз і будуть жити в майбутньому в Україні. Знання про кількість населення, його склад, закономірності його розміщення необхідні будь-якій державі. І відомості розповідають про процеси, що відбуваються в країні, дозволяють прогнозувати кількість трудових ресурсів і аналізувати зміни в структурі населення, а також використовуються під час розміщення різних виробництв.

4. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (1 хв.).

5. Вивчення нового матеріалу (28 хв.).

5.1. Демографія як наука (розповідь вчителя).

У процесі розповіді вчитель знайомить учнів з переліком всіх понять, термінів, які будуть вивчатись у темі «Населення України». Терміни і поняття написані на дошці.

* Демографія

* Густота населення

* Природний приріст

* Вікова структура

* Статева структура

* Міграція

* Еміграція

* Імміграція

* Діаспора

* Нація

* Етнос

* Агломерація

* Урбанізація

* Місто

* Трудові ресурси

(Вивчаючи тему «Населення України», учні поступово виконують словникову роботу, записують визначення даних понять і термінів).

5.2. Населення будь-якої країни змінюється. Робота зі статистичними даними, побудова графіка динаміки населення України.

 

 

Рік

Населення млн. чол.

1913

35,6

1931

31,9

1937

28,4

1980

49,9

1989

51,7

1993

52,2

1995

51,7

1999

50,1

2001

49,6

2004

47,6

2008

46,1

 

5.3. Аналіз динаміки кількості населення, назвати причини, що впливають на кількість населення (бесіда).

Причини, що впливають на кількість населення:

·                             політичні (Перша світова війна, громадянська війна, Голодомор (1932-1933 рр.), Друга світова війна);

·                             екологічні (аварія на Чорнобильській атомній електростанції, забруднення оболонок Землі роботою промислових підприємств);

·                             соціально-економічні (розпад Радянського Союзу, розрив економічних зв’язків між підприємствами, невиплата заробітної плати й її низький рівень, високий рівень оплати за послуги).

 

 

5.4. Соціологічне дослідження кількісного складу сімей учнів класу. (Домашнє завдання.) Діти поговорили з батьками і в класі склали таблицю.

 

Сім’ї

Учні класу

Мами учнів

Батьки учнів

Однодітні

7

3

1

Дводітні

19

9

7

Тридітні

3

8

4

Чотиридітні

-

2

3

П’ятидітні

-

1

1

Більше дітей

-

2

3

Всього

30

86

9

 

Аналіз стану демографічної ситуації в сім'ях класу (самостійне виконання завдання).

У класі переважають дводітні сім’ї, до багатодітних відносяться тільки 3 сім’ї. А в сім’ях батьків зустрічалися багатодітні сім’ї набагато частіше, навіть були випадки, у яких було 5 або більше дітей. Учні відзначають, що соціальні умови були в той час не набагато краще, але віра в майбутнє була сильнішою.

 

5.5. Механічний приріст населення.

Поняття «міграція», «імміграція». З допомогою вчителя назвати причини міграції.

Міграція – переміщення людей.

Міграція

       
   
 

 

 

 

                    внутрішня                                         зовнішня

       
   

 

 

                                                                 еміграція         імміграція

Причини міграції:

 

o   політичні

o   релігійні

o   соціальні

o   економічні

 

5.6. Вікова і статева структура населення (розповідь, пояснення понять структури, «старіння нації», «депопуляція»).

 

 

Вікова структура населення

 

 

1939 рік

8%

Пенсіонери

23,3%

 

2000 рік

57%

Працездатні

56,6%

35%

Діти

20,1%

 

Аналіз таблиці показує, що збільшується кількість населення пенсійного віку (з 1939 по 2000 рік на 15,3%), а зменшується кількість населення молодшого віку (9 1939 по 2000 рік на 14,9%). Це свідчить про старіння нації.

Україна відноситься до І типу відтворення населення, де смертність переважає над народжуваністю, що свідчить про депопуляцію (від’ємний приріст населення). У статевій структурі населення переважають жінки, які також  мають більшу тривалість життя (жінки - 74 роки, чоловіки – 63 роки).

 

         5.7. Самостійна робота.

Середня густота населення світу 44 особи/км ².

Розрахувати середню густоту населення на території України.

Гн =   (2) = 46,1/603,7 ≈ 80 осіб/км ².

5.8. Робота з підручником.

         Діти розділяються по варіантах (І, ІІ варіант). Представники І варіанту виписують в зошит дві області з максимальною густотою, Представники ІІ - з мінімальною густотою.

Максимальна густота – Донецька область, Дніпропетровська область.

Мінімальна густота – Чернігівська область, Херсонська область.

Самостійна робота.(Виконується по варіантах.) Порівняйте кількість і густоту населення, показники народжуваності і смертності у двох областях України.

 

Показники

Донецька область

Львівська область

Кількість населення, млн. осіб

 

 

Густота населення, осіб/км ²

 

 

Народжуваність, осіб на 1000 жителів

 

 

Смертність, осіб на 1000 жителів

 

 

Природний приріст, осіб на 1000 жителів

 

 

Подібність

 

 

Відмінності

 

 

 

         5.9. Робота з контурною картою.

Нанести вищевказані області на контурну карту.

Бесіда: обговорити чинники нерівномірного розміщення населення в нашій країни.

До чинників нерівномірного розміщення населення відносяться:

·                             природні;

·                             економічні;

·                             політичні.

         6. Закріплення нових умінь і знань (7 хв.).

 

         6.1 Фронтальне опитування.

А). Дайте визначення поняттям: «кількість населення», «густота населення», «природний рух населення», «природний приріст», «народжуваність», «смертність», «депопуляція», «еміграція», «імміграція».

Б). Чим пояснюється низька народжуваність в Україні.

 

         7. Підсумок уроку (3 хв.).

Ви довідалися, що населення України в 2008 р. складало 46,1 млн. осіб. У даний час населення України скорочується, відбувається депопуляція, це пов’язано з низкою факторів, у першу чергу з екологічною ситуацією і загальною кризою економіки. Середня густота населення – 80 осіб/км ². Найбільша густота населення в Донецькій області; найменша – у Чернігівській. На кількість і густоту населення як України в цілому, так і окремих областей впливають природний і механічний рухи населення. Природний рух характеризується низьким рівнем народжуваності, високою смертністю і, відповідно, негативним природним приростом. Для механічного руху населення України в останні роки характерне негативне сальдо міграції, тобто кількість емігрантів перевищує кількість іммігрантів.

 

         8. Диференційоване домашнє завдання (2 хв.).

         8.1. Обовязкове завдання.

Вивчити параграфи з теми, дати відповіді на запитання 1 – 6 на стор. 20, підр. «Економічна географія України».

         8.2. Додаткове завдання

Скільки дітей буде у вашій родині? Чим ви будете керуватися під час визначення кількості дітей?

         8.3. Підготовити повідомлення з теми: «Демографічні проблеми України».

 

Підготував учитель географії 
Мельник Віталій Сергійович